Під столом

23-24.11.2017
Сон
Стою в кутку та бачу наступне:

Кімната невеличка, державний кабінет
В ній довгий стіл, одне вікно велике
Тут секретарі, державники, чини, немов один сонет
Злились в єдиний образ - щось безлике

Далі вже цікаво та, навіть, трохи смішно
В дверях бачу натовп збурених людей
Загнали сюди держ.голову країни, хм... виглядає то потішно
Шум, гам, крики "Ловіть". Усе, немов, у загороді гусей...

Їм просто накипіло...
Що ж тут смішного? - спитаєте мене.
Як те тіло голови під стіл полізло
На коліна впало, повсти почало, здавалось люд наздожене...

"Діватись нікуди", - подумали вони
Але з кутка продовжую дивитись далі
Як йому прибрали всі ці перепони
То потаємні двері на стіні зі сталі...

Справа від входу на стіні задекоровано цікаво
Ті двері, що в інші коридори-виходи ведуть
Це був таємний вихід, що злився воєдино в інтер'єрі... Браво!
Йому відкрив той, що в сірому костюмі. Тепер не наздоженуть...

Полізло тіло між ногами секретарів, ніжками стола
В ті двері, що відкрились перед ним
Де ж дівся він? - людва вола
Здивовані вони фокусом цим

Все стихло в приміщені цьому
Я теж виходжу в коридор
Депутат стоїть, за ним жіночка ... ніби в ньому...
Він схожий на хорька... Звільню від шор...


Разчарування на обличчі його
Бо не вдалось їм упіймать того..
Розповідаю йому чому так сталось
Виходи/проходи ті то є суттєве щось...

Він розкаже своїм, щоб вони на виході стали
Адже втікачі усі його уже дістали...


Далі знаходжусь знову в приміщенні тому
Тут секретарі, бухгалтера сидять..
Та ще не має 18.00, не йдуть додому
Очікують кінця роботи, нікого не винять

Але примітно те, що світла тут немає
Вимкнуто, але ніби випадково, поломка кажуть, може
Та в мене світиться екран, що це долає
Передаю вам про таке, надіюсь, допоможе

Так було задумано, щоб в темряві нічого не змогли знайти/зробити
Але то не надовго... Всі отримають те, що змогли пройти/заслужити...

Leave a comment

You are commenting as guest.