Небо в літаючих пристроях

І знову бачила сон

Сьогодні він йде з усім в унісон
Небо бачила ..., але не таке як завжди
В ньому знову буде купа правди

Небо... Вони торкнулися й тебе...
Не думаючи про все і всіх хто й там живе
Жахливу бачу вгорі картину
Небо устілане ними, усе покладене як на простину

Все, що може літати підняте вгору
Немає місця, навіть, там в небі пустого
Ще не бачили аж масштабного такого
Вкрите повністю ними й занадто вже близького...

Все, що літало й не літало там є
І літачки паперові з дитинства... Все витає
Масштабність вражає...
Й читоті неба заважає...

Просто прям устілане воно усім...усім, що літає...
Тисячі...десятки, може, й сотні тисяч ... не рахує...
Бережіть Небо..., будь-ласка...!!! Воно ж і врятує!!!
Ви зрозумійте ж нарешті, що воно завжди віддячує, бо усіх і все чує...

Leave a comment

You are commenting as guest.